- роззявлений
- —————————————————————————————роззя́вленийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роззявлений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роззявити. 2) у знач. прикм. Відкритий, розтулений, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.). || Відкритий, відчинений (зазвичай широко – про ворота, двері і т. ін.) … Український тлумачний словник